Наші випускники

1997

1997
Сторінка

У 1991р. вступив на перший курс КПІ у перший набір кафедри за спеціальністю «фізична електроніка», який у 1997р. закінчив з відзнакою, отримавши кваліфікацію магістра.

З 1997р. працює на кафедрі фізичної та біомедичної електроніки на посаді асистента, старшого викладача та з 2011р. - доцента.

Викладає курси "Моделювання в електроніці", "Програмування та алгоритмічні мови", "Конструювання та проектування біомедиччної апаратури", "Цифрові технології в мікроелектроніці", з яких склав навчальні та робочі програми та облаштував цикли лабораторних робіт. Керує дипломними роботами бакалаврів та магістрів. Опублікував більше двадцяти наукових робіт. У 2009р. захистив дисертацію та отримав ступінь кандидата технічних наук.

Наукові інтереси лежать у галузі вивчення фізики гіротропних середовищ та розробки невзаємних пасивних пристроїв НВЧ на їх основі.

1999

1999
Сторінка

У 1999 р. на кафедрі фізичної та біомедичної електроніки здобув кваліфікацію магістра за спеціальністю «Біомедична електроніка» і почав працювати на кафедрі на посаді асистента. Проводив заняття з програмування, обчислювальної математики, теорії електричних кіл. У 2003 р. захистив дисертацію «Діелектричні фазообертачі НВЧ» і здобув ступінь кандидата технічних наук. З 2004 р. працював старшим викладачем, з 2010 р. – доцентом. Зараз проводить заняття з таких дисциплін: обчислювальна математика, цифрова схемотехніка, інформаційні технології проектування, проектування мікроелектронної апаратури.

Сфера наукових інтересів охоплює чисельні методи, програмування цифрових сигнальних процесорів та ПЛІС, обробку сигналів, бездротові комунікації, пасивні пристрої НВЧ, методи вимірювань на НВЧ.

1999

1999 році закінчила факультет електронної техніки НТУУ «КПІ». У 2002 р. закінчила аспірантуру при НТУУ «КПІ». З 2002 р. по теперішній час працює асистентом кафедри фізичної і біомедичної електроніки НТУУ «КПІ», молодшим науковим співробітником НДІ прикладної електроніки.

Захищена кандидатська дисертація на тему: «Моделювання електротеплових процесів у субмікронних гетероструктурах» під керівництвом В.І. Тимофєєва. Автор 14 публікацій, з них 1 патент на винахід і 1 заявка на винахід. Під керівництвом Семеновської О.В. були захищені 2 бакалаврські атестаційні роботи.

Проводяться лекції, практичні і лабораторні заняття з курсів: «Вступ до техніки вимірювань», «Мікрохвильова техніка ». У співавторстві видані конспект лекцій з курсів: «Методи математичної фізики», «Мікрохвильова техніка».

2000

2000
LinkedIn

Ольга Коростинська, професор біомедичної інженерії в Метропольному Університетi Осло (OsloMet), Осло, Норвегія. Здобула ступінь бакалавра технічних наук (1998) та магістра (2000) з біомедичної інженерії в Національному технічному університеті України (КПІ), докторську (2003) з електроніки та комп’ютерної інженерії та бакалавра права (2011) в Університеті Лімеріка, Ірландія. До роботи в OsloMet працювала доцентом у Норвезькому університеті наук про життя (NMBU). Була старшим викладачем передових сенсорних технологій у Ліверпульському університеті Джона Мура, Ліверпуль, Великобританія. Вона була науковим співробітником ЄС, розробляючи датчики електромагнітних хвиль для моніторингу якості води в режимі реального часу, а також дослідником в Університеті Лімерика, працювала над низкою проектів, зокрема фінансованих IRCSET, EI та EU FP7, а також була викладачем фізики в Дублінському технологічному інституті , Дублін, Ірландія. Професор Коростинська є співавтором 2 книг, 15 розділів книг, 5 патентів Великобританії та понад 300 наукових статей у рецензованих журналах і матеріалах конференцій.

2000
Сторінка викладача

В 1994 – 2000 рр. навчався на факультеті електроніки НТУУ «КПІ» та здобув кваліфікацію магістр. З 1999 по 2006 р. працював інженером-радіологом у відділенні радіонуклідної діагностики на базі кафедри медичної радіології з курсом радіаційної медицини Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця. Після закінчення заочної аспірантури на кафедрі ФБМЕ у 2006 р. під керівництвом професора Лошицького П.П. захистив кандидатську дисертацію на тему «Фізіотерапевтичні пристрої зі стохастичним просторово-неоднорідним низькочастотним електромагнітним полем». З 2006 р. працює старшим науковим співробітником в науково-дослідній лабораторії медичної фізики та біоінженерії Національного інституту раку. Викладацькою роботою на кафедрі ФтаБМЕ займається з 2004. Вів курси «Взаємодія фізичних факторів з біологічними об’єктами», «Цифрова електроніка», «Прикладна біофізика», «Математичне моделювання біофізичних процесів». З вересня 2010 р. навчається в докторантурі НТУУ «КПІ».
Ніколов М. О. має більш 70 наукових праць, серед них 11 патентів України, 10 тез доповідей.
Сфера наукових інтересів - дослідження впливу фізичних факторів на біологічні об’єкти, зокрема на злоякісні пухлини, методи обробки та аналізу сцинтиграфічних даних, дослідження самоорганізації фізичних та біологічних систем, дослідження можливості застосування магнітних наночасток в онкології.

2002

2002

Закінчила з відзнакою факультет електроніки НТУУ "КПІ" у 2002 р. за спеціальністю "Фізична та біомедична електроніка". Працювала на кафедрі асистентом, старшим викладачем, зараз - доцент. У 2020 р. здобула ступінь кандидата технічних наук. Основний напрямок наукової діяльності - методи обробки та аналізу звуків легенів та фонокардіограм.
Проводить заняття з курсів: «Цифрова схемотехніка», «Теорія сигналів», «Аналогова схемотехніка», «Електроніка».

2003

2003
LinkedIn

Народився у 1981 році. Закінчив магістратуру факультету електроніки НТУУ ”КПІ” у 2003 році. Асистент кафедри фізичної та біомедичної електроніки. Автор 9 наукових публікацій. Напрямок наукової діяльності – моделювання та вимірювання параметрів напівпровідникових приладів. Проводить заняття з курсів – теорія електронних кіл, аналогова та цифрова схемотехніка.

2003
Сторінка викладача

Навчалася на кафедрі фізичної та біомедичної електроніки, у 2003 р. здобула кваліфікацію магістра за спеціальністю «Фізична та біомедична електроніка». По закінченні навчалась в аспірантурі. У 2007 р. захистила дисертацію «Електрично керовані фазообертачі НВЧ на основі мікрополоскових та копланарних ліній» і здобула ступінь кандидата технічних наук зі спеціальності твердотільна електроніка.
По закінченні аспірантури працювала на кафедрі на посадах асистента, старшого викладача, а з 2020 р. - на посаді доцента. Проводить заняття з таких дисциплін: програмування та алгоритмічні мови, обчислювальна математика, аналогова схемотехніка.
До професійних інтересів належать пасивні пристрої НВЧ, бездротові комунікації, програмування цифрових сигнальних процесорів, обробка сигналів.

2005

2005
LinkedIn

Народилася у 1981 р., у 2005 р. закінчила магістратуру, а у 2008 р. – аспірантуру на кафедрі фізичної та біомедичної електроніки. У 2011 р. захистила дисертацію на тему «Моделювання субмікронних гетеротранзисторів з низькорозмірними системами». Має 15 наукових публікацій, член IEEE.

2006

2006

Романенко Сергій, к.б.н., біофізик, нейробіолог та електрофізіолог, чия кар'єра є прикладом перетину фізичних наук та біомедичних досліджень. Отримавши ступінь бакалавра електроніки та магістра фізичної та біомедичної електроніки в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут», він здобув ступінь кандидата біологічних наук (PhD) за спеціальністю біофізика в Міжнародному центрі молекулярної фізіології при Інституті фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України в 2010 році, зарекомендувавши себе як інноваційний дослідник у галузі клітинної біофізики.
Його наукова кар'єра формувалась в університетах на трьох континентах, включаючи постдокторську стипендію в Каліфорнійському технологічному інституті у співпраці з Гантінгтонським медичним дослідницьким інститутом, дослідницьку роботу в Університеті Західної Австралії та Науково-дослідницькому інституті XLIM у Франції. В даний час він продовжує працювати старшим науковим співробітником у відділі Біофізики сенсорної сигналізації Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України.
Значна частина його досліджень була присвячена вивченню нейромодуляції та клітинної збудливості, з особливим фокусом на механізмах, що лежать в основі впливу біоелектромагнітних випромінювань на збудливі клітини та мембранні канали. Його новаторська робота про опосередковану міліметровими хвилями модуляцію нейронної активності була однією з перших за останнє десятиліття, яка продемонструвала вплив Т-радіації на функціональність збудливих клітин. Інші напрямки досліджень включають інноваційне застосування потужних нано-/пікосекундних електричних імпульсів та вплив модульованого КВЧ випромінювання на різні типи клітин. Його міждисциплінарний досвід охоплює клітинну електрофізіологію, флуоресцентні методи та чисельне і комп'ютерне моделювання біофізичних процесів. Дослідницькі інтереси поширюються на механізми передачі болю, зокрема на роль рецепторів TRPV, нейронні мережі у спинному мозку та особливості функціонування різних типів нервових клітин, а також на складну взаємодію між каналами та мембранними ліпідами.
Його наукові досягнення були відзначені міжнародними нагородами та дослідницькими грантами. У 2022 році він отримав престижну премію Європейської мікрохвильової асоціації (EuMA), а в 2019 році отримав грант на проведення досліджень на Австралійському синхротроні (ANSTO) за новаторські дослідження ефектів неіонізуючого випромінювання. Інноваційні ідеї у розробці стратегій лікування раку були відзначенні Collaborative Cancer Research Grant 2018 року від Ради з питань раку Західної Австралії, а також Research Collaboration Award 2017 року в UWA. Серед попередніх кар'єрних досягнень - стипендія Босвелла в Каліфорнійському технологічному інституті (2011), стипендія Президента України для молодих вчених (2009) та грант CIMO від Фінляндії., а також він отримав грант на подорож до Окінави - Computational Neuroscience Grant (2016).
Наукова діяльність включає розробку та конструювання лабораторних тестових пристроїв і модифікацію електрофізіологічних та флуоресцентних приладів. Його дослідження продовжують поглиблювати розуміння нейронних мереж, механізмів передачі болю та впливу нехімічних факторів на живі тканини, роблячи значний внесок як у фундаментальну неврологію, так і в її клінічне застосування.Завдяки своєму міждисциплінарному підходу, що поєднує технічні інновації з фундаментальною неврологією, к.б.н. Романенко продовжує поглиблювати наше розуміння нейронних функцій і розробляти нові терапевтичні підходи.

Сторінки